Витина́нки (від українського слова — «витинати» — «вирізувати») — вид давнього слов'янського, зокрема українського народного декоративного мистецтва. Включає сюжетні та орнаментальні прикраси житла — ажурні, силуетні тощо. Виготовляється за допомогою ножиць, ножа, сокирки тощо знарядь. Матеріалом для витинанок є папір (білий або кольоровий), дерево, рослинні заготовки. Використовують витинанки для прикрашання приміщення (хати) — стін, вікон, полиць, коминів, печей. Витинанки застосовують як у побуті, так і перед релігійними чи світськими святами.

Вазон

Історія витинанки в Україні

Витинанки кінця XIX — початку XX століття вирізняються високою художньою майстерністю. У кожному регіоні та в багатьох осередках населення вони набули своєрідних локальних рис щодо трактування матеріалу, форми, технічної вправності, відчуття ритму, пропорцій, силуетів, багатства орнаментики.

Орнамент традиційних витинанок здебільшого геометричний і рослинний, трапляються також антропо- та зооморфні фігурки, зображення предметів побуту, архітектури тощо.Папір при витинанні складали вдвоє, вчетверо, увосьмеро, що дозволяло створити сталі структури, композиції. Традиційні витинанки у вигляді сніжинок слугували прикрасами на вікнах на Новий рік.

Витинанки були розповсюджені на Поділлі, Подніпров'ї, Прикарпатті, Подніпров'ї. «Витинанки до окраси хат» описані у творах Григорія Квітки-Основ'яненка, Михайла Коцюбинського, Бориса Грінченка. Іван Франко теж відзначив «незвичайну оригінальність узорів і відпрацьовану техніку тих витинань».

У 1980-х роках відомі майстри українських витинанок: Дмитро Мимрик (с. Велики Говилів Тернопільської області), Софія Приймак (с.Петриківка Дніпропетровської області), Любов Процик (Львів), Людмила Лузгіна (Запоріжжя), Галина Хміль (Київ), Андрій Пушкарьов (Дніпропетровськ) та ін. Матеріалом для сучасних витинанок є глина, метал,дерево,тканина,камінь .

Польска витинанка

Типологія витинанок

За технологічними та художніми особливостями витинанки поділяються на: ажурні - виготовляються з одного аркуша паперу, зображення міститься у прорізах; силуетні - зображення виступає силуетом; одинарні - виготовляються з одного аркуша паперу; складні - аплікаційні з кількох аркушів паперу, тому завжди багатоколірні. За технікою виготовлення і способом подачі зображення складні витинанки поділяються на складені (великомаштабні твори, зображення яких утворені з окремих елементів, складених поряд один з одним, гармонійно поєднаних між собою в єдине ціле) і накладні (накладні одна на одну "гіркою").

За формою витинанки можуть бути різноманітними й нагадувати кола, ромби, квадрати, овали, смужки.

Витинанки бувають таких груп: фігурки - силуетні витинанки, витяті за контуром, бувають кількох композиційних типів - пташки, вершники, ляльки та ін; розетки - ажурні витинанки, що складаються з розеток, зірок, ромбів, квадратів (усі одинарні) та накладних "сонечок"; дерева - сюжетно-декоративні витинанки, будуються відносно вертикальної осі: дерево, дерево з пташками, гілка, букет, вазон і под.; стрічки - з однобічною або двобічною композицією орнаменту; шпалери - витинанки, які складаються з таких типів композиційної структури: центральна, рядова, сітчаста, вільне заповнення; фіранки - рід паперових прикрас, як ускладнений варіант одинарних стрічкових витинанок; ігранки - витинанки з яскраво вираженим декоративним і тематичним характером; виставочні витинанки - це тематичні твори, пристосовані для експонування на виставках та оздоблення поліграфічної продукції.

КАМНИ-КОЗАКИ

Вінок

Дерево життя